16+

Скоро день рождения

Ален Мак
16 Янв  (44)
Сергеевн@
16 Янв  (32)
Alyka
17 Янв
venik
18 Янв  (43)
Дарья Завьялова
18 Янв  (24)
LYNA
19 Янв  (31)
Таня Опанасенко
21 Янв  (35)
Nusha
23 Янв  (20)

Лента новостей RSS

RSS-материал
Последняя новость    С Новым Годом, Стихослов!

МЫ ВАМ РАДЫ!

Очень хочется почитать Ваши стихи и высказать о них мнение. Пожалуйста,
добавьте стих
Хочется пообщаться в блоге и почитать Ваши мысли, пожалуйста,
Или добавьте запись в блоге
Будем рады, если Вы напишете пару комментариев на стихи на сайте.
Вам всего лишь нужно зарегистрироваться
(логин-email-пароль)

Колізей

Автор:
riko747

0

   Чем чаще Вы делитесь стихами в соцсетях и блогах, тем больше Вас читают!

 



Ще один день роздумів про ніщо. Та все ж, ніщо це вже щось. На жаль моя лінія життя розділилася на три ниті після великої втрати. Спочатку я попросив братів будувати чортів Колізей і вони збунтувались проти мене. Потім я повірив у нього і цеглини ожили . Вони створювали дивовижні метаморфози, а я лиш споглядав це своїми безстидними очами які змушували мене мовчати про те, що говорити не можна серед людей. Я застиг на декілька секунд, а пройшло 4 роки. І я не жалів про це. Я наказав братам створити фундамент, і вони злякано дивилися на мене, я взяв молот в руки і вони втекли. Збудувавши свою схованку, сам переніс її подалі від людських загребущих рук. Затамувавши подих і зрозумівши, наскільки гармонійно смак сирого повітря поєднується з тишею, я провів ще 5 років в темряві. Цього було достатньо. Але не для мене. "Це не межа" говорив я обмазуючи цеглу у вапно. "Це ілюзія", казав я, будуючи все вищу й вищу стіну від оточуючого м'яса. Чим вище я йшов, тим дужче вітер пронизував мене наскрізь. Я не знав, що з цього буде, але піддаючись невідомим почуттям я плинув парадоксально вниз.

Дивні створіння застерігали мене, попереджували.Особи, запрограмовані на дружбу, вірність, жалість, брехню... вони змушували мене стати в їхні ряди і знищити ту енергію, яка виштовхнула мене з диявольського лона. Я глухий для вас, не намагайтесь зламати мій дух.

Зараз я повертаюсь до свого ремесла.

"Тут, де у всіх на очах величавого амфітеатру
Спорудження йде, були Нерона праці ...
Рим відродився знову; під твоїм заступництвом, Цезар,
Те, чим володів пан, тішить відтепер народ"

Ні!

Народ сліпий навіки! Він величає тих братів, що власність, хоч й духовну, привласнили собі, брехливим порятунком закриваючи серце й вічі від народу, який створили вони ж самі для того щоб таких як я спалити у труні.

Лиш тут я зрозумів всю асиметрію цієї ситуації і цього світу в цілому. Причому світу чужого, в якому мені доводиться виживати. мій Колізей в розрусі, а я занадто глибоко копав. Мій вбивця вже прямує дорогою до моєї домівки. В земному світі мене переслідують дивні тіні й силуети, а в моєму домі мене чекає неминуча смерть. Він зітре це з моєї душі, хоч і знатиме, що я повернусь щоб дізнатись істину. Він це знає. Але йому потрібно дати час для того щоб він з'єднав три нитки в єдиний шлях на який я встану після миттєвої реінкарнації.

Прикрепленное изображение: 
Статистика
Просмотрено гостями: 
0
Просмотрено пользователями: 
0




Нравится



StihoSlov чат

Необходимо зарегистрироваться и авторизоваться для того, чтобы отправлять сообщения в чат!

Сейчас на сайте

Нравится StihoSlov? Щелкай Like!