Опубликовано igagri в Пнд, 03/12/2012 - 01:49
Iз любов'ю нiзвiдки, надцяте, квiтнепад,
Милiй, любий, шановна, але не варто -
навiть хто, ось i лiнiй обличчя нараз
не згадати, вiдверто - не ваш, та
i нiчий вiрний друг вас вiтає з цього
iз п'яти, котрий понад ковбоями крижем.
Я любив тебе бiльше нiж янголiв i Його
i тому ти вiд мене далi нiж тi обидва.
Там далеко, вночi, на самiсiнькiм днi,
у мiстечку де снiгу в пiвдверi килим,
сповиваючись на ряднинi менi
не додати нiчого, окрiм щосили
у подушку вминатися вим'ячим Ти,
за горами, яким i кiнця i краю,
у пiтьмi що все тiло на риси трощить
та й тебе в шаленiючiм дзеркалi крає.
перевод
»
Досить непогано вийшло.
Спасибо
Чувства разливает на бумаге
Водопадами Игагри,
То, как солнце заливает Гагры,
То эпически, как скандинавов саги.
С Днём рождения! Желаю творческих успехов.
С уважением Равиль
Спасибо!
Хотя б не успехов, а самого наличия тв-ва )))