Автор: riko747 0 | ||||
Чем чаще Вы делитесь стихами в соцсетях и блогах, тем больше Вас читают!
|
Опубликовано riko747 в Ср, 17/08/2016 - 15:11
Я повертаюсь знов в минуле,
Думками поринаю вдаль.
Про цю людину вже забули,
Але тебе я пам’ятаю, знай.
Дідусю, рідний і найкращий!
Ти був мені, як книга та.
І завжди ти мені пораду
Давав, як треба йти в життя.
З дитинства згадую я вчення
І мудре слово з уст твоїх
І щедру посмішку, натхнення -
Іти вперед, іти за всіх.
Та я ніколи не забуду
Ці щирі очі, дар наук.
«Онучку» слово згадувати буду
І все найкраще, дане з твоїх рук …
|
|
»